Місяць підвернув ногу

У мене за будинком, на хмарі, місяць підвернув собі ногу.Скуйовдившись від болю він хоче вити на всіх псів цього і потойбічного світів.Але опанувавши лють, намагається зробити масаж подертим м'язам.Його щоки наповнилися гранню, а добрі ямочки стали ярами.Руки вкрилися памороззю, зуби цокотять від вітру.Місяць злився, що через сонливість не побачив перешкоду на цій естафеті і накоїв собі біди.Сьогодні тільки перший день на жовтневому маршруті і вже на тобі — молодик з побитою ногою.Хоч у травмпункт іти, чи швидку викликати… Поки думки поширювалися небесним чатом, він приліг на лівий бік і простягнувся на краю своєї кривдниці.М'яка, але з камінням, які чомусь приросли до білого оберемку вати.Тепер тут страшно.Навіть на хмарі нема спокою.Каміння всюди.Хто його визбирає в кошалик...? Не знаю.А місяця шкода.Він ще тримається за ногу.І розраховується за чиєсь розкинуте каміння.