Фото без фотоапарата

Багато хвилин сплановані до мілі секунд, розмальовані акварельками і фломастерами. Їх часто забуваєш фотографувати, бо ловиш щастя обома руками. Ці відчуття можна порівняти з повітрянними кульками. Ти відпускаєш їх в небо і смієшся, хоча й знаєш, що більше ніколи не обіймеш їх за шию, не розглянеш малюнок з Мікі Маусами, смайлами і маленькими цяточками. Але в душі грає урочисто оркестр і ти танцюєш під його ноти..

Ці картини найкраще фіксує мозок і ти в будь-який час відкриєш системну папку з шаленою кількістю фото і по-дурному сміятимешся. Тільки ти бачиш ці фрейми, і тільки тобі і ще комусь відоме першоджерело небаченої радості. І не важливо, що в транспорті дивляться на тебе, з іронією пересічні пасажири. Так і повинно бути. Тільки не забудь пароль до своїх несфотографованих фото…