От буває ж таке, що довго не можеш дійти до розуміння певного явища. Ніби  й бачиш мало не щодня і довго розглядаєш і навіть розумні книжки читаєш...  В електронному, щоправда варіанті. Але ж інформація надходить до того ж мозку, до якого прямують і паперові видання. Спробувала навіть філь...
Читати далі →

Строкаті мрії у черзі на пошті. Їм нудно чекати коли старенька працівниця візьметься їх упаковуввати. Тому й ходять і шльопають іншим на нерви своїми пірваними сандалями. Колись їм наступили на п′яти і не захотіли поремонтувати. Та  й мені якось було не до того. У мене саме була верстка г...
Читати далі →

Світло твоїх очей нагадує мені сяйво ліхтарів, що схилилися під віями ночі і поцілунками безкрилих ангелів. Ковані мрії легко, немов пір’їнки літають навколо зіниць і артилерійними пострілами шукають мішень. А її нема... І бути не може, бо кожна молекула тіла уже розстріляна на тисячні частинк...
Читати далі →